каланниця

Кала́нниця:

-- хазяйка (іронічно), ледащо [14,I]

-- каланниця [14, с. 263] /каланник/ – “нуждар, бідар” [СБГ, І, с. 335], “хазяйка (іронічно), ледащо” [14, с. 472]; [ІЦ-2009]

кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890]